За останні 10 років значно підвищився інтерес міжнародної наукової спільноти до впливу РМ10 на стан здоров‘я населення. Відповідно збільшився і об’єм накопичених досліджень, що стосуються висвітлення зв‘язку між певними концентраціями в атмосфері дрібнодисперсного пилу з діаметром часток не більше ніж 10 мкм та негативнии наслідками до яких вони призводять.

Було визнано, що на стані здоров‘я населення відбивається, як короткостроковий, так і довгостроковий (середнє значення за рік) вплив дрібнодисперсного пилу. Короткостроковий або гострий вплив формується 24 годинними концентраціями, а довгостроковий або хронічний – річними концентраціями.

Дослідження концентрацій зважених часток, що змінюються щоденно, дозволяють отримати кількісні оцінки впливу зважених часток на здоров‘я.

У 2016 році, обсяги викидів забруднюючих речовин у атмосферу м.Тернопіль та області загалом від стаціонарних джерел забруднення зріс до 9037 т, тобто на 6,8 % до 2015 року. Поступове збільшення викиді, яке спостерігалось з 2015 року продовжилось і у 2017 році, де ця цифра в абсолютних одиницях становила 10551,3 т, що становило 16,8% від попередного року.

Структуру викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення за хімічним складом у 2013 та 2015 роках представлено на рисунку 2 та 3.

Структура викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення за хімічним складом у 2013 р згідно даних Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА
Рис. 1. Структура викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення за хімічним складом у 2013 р. згідно даних Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА
Структура викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення за хімічним складом у 2017 р. згідно даних Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА

Рис 2. Структура викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення за хімічним складом у 2017 р. згідно даних Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА

Раніше, нами було відмічено, що концентрації нижчі від 100 мкг/м3, що виражені у вигляді щоденної середньої концентрації PM10, мають вплив на показники смертності, статистику потрапляння хворих в стаціонар з приводу респіраторних та серцево-судинних захворювань.

Для виявлення зв’язку між полютантом, промисловістю та загальним рівнем зростанням захворюваності, проведено візуалізацію головних компонент для даних, що включали кількість уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань за 2014-2017 рр., даних індексу промислової продукції та даних стану повітряного басейну м. Тернопіль та Тернопільської області загалом (рис. 3).

Вклад промисловості (за основними видами діяльності) у викиди газоподібних забруднюючих речовин (неметанові леткі органічні сполуки, оксид вуглецю, діоксид сірки, діоксид азоту, зважені суспендовані частинки ) (у розрахунку на одну особу, кг) та на рівень захворюваності (кількість уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань)
Рис 3. Вклад промисловості (за основними видами діяльності) у викиди газоподібних забруднюючих речовин (неметанові леткі органічні сполуки, CO, SO2, NO2, зважені суспендовані частинки ) (у розрахунку на одну особу, кг) та на рівень захворюваності (кількість уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань)

Встановлено тісний кореляційний зв’язок (r = 0,86) між вмістом ЗЧ та загальним рівнем захворюваності.

Враховуючи зв’язок між загальною кількістю уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань та вмістом у повітрі ЗЧ, виникає необхідність у встановленні залежності між полютантами повітряного басейну Тернопільської області та захворюваннями (за класами хвороб) які вони викликають (рис. 4).

Вклад промисловості (за основними видами діяльності) у викиди газоподібних забруднюючих речовин (неметанові леткі органічні сполуки, оксид вуглецю, діоксид сірки, діоксид азоту, зважені суспендовані частинки ) (у розрахунку на одну особу, кг) та на рівень захворюваності за класами хвороб (кількість уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань)
Рис. 4. Вклад промисловості (за основними видами діяльності) у викиди газоподібних забруднюючих речовин (неметанові леткі органічні сполуки, CO, NO2, SO2, зважені суспендовані частинки ) (у розрахунку на одну особу, кг) та на рівень захворюваності за класами хвороб (кількість уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань)

На рисунку 4, представлено вклад промисловості за її базовими видами діяльності (для аналізу вибрано хімічну промисловість, харчову промисловість, переробну промисловість, добувну промисловість і розроблення кар’єрів, металургійне виробництво, виробництво пластмасових виробів, виготовлення бетону та гіпсу, виготовлення абразивних матеріалів, транспорт, текстильну промисловість тощо) у викиди газоподібних забруднюючих речовин, а відтак вплив на рівень захворюваності за класами хвороб.

Отже, висновок. При вивчені стану атмосферного повітря, особливу увагу слід звернути на дослідження різних фракцій пилу.

На сьогодні виділяють наступні розмірні фракції пилу: TSP – пил недиференційований за складом (НДЗС), який враховує всі частки, що знаходяться в повітрі; ЗЧ10 – зважені частки із аеродинамічним діаметром менше 10 мкм; ЗЧ2.5 – зважені частки із аеродинамічним діаметром менше 2,5 мкм.

За матеріалами власних спостережень та офіційних, публічних документів